Чи можна до цього звикнути, забути, бути готовим?

У сучасних соціально-політичних умовах надзвичайні ситуації набувають все більшого поширення. За останній рік нам доводиться часто чути про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), хоча за цими словами може ховатися і розлад адаптації, і депресивний розлад, і гостра реакція на стрес тощо.

ПТСР – розлад, що виникає як відстрочена і/або затяжна реакція на екстремальну (травматичну) ситуацію (короткочасну або затяжну) загрозливого або катастрофічного характеру. Вперше ознаки ПТСР описав Гомер. Після троянської війни його герої переживають «страшну тривогу», у них «засмучені душі» і «похмуре серце».

У 70-х роках минулого століття, після військових дій у В’єтнамі, комплекс повоєнних ускладнень стали називати «в’єтнамським синдромом». У зв’язку з війною в Афганістані з’явилися молоді хлопці зі зламаною психікою і понівеченими долями.

Зараз інший час: вся країна і ми всі постійно перебуваємо в психотравмуючій ситуації. Серед оточуючих нас людей є ті, чиї родичі  беруть участь у бойових діях, які втратили рідних чи близьких на Донбасі, сім’ї яких залишаються проживати в зоні АТО. Всі вони знаходяться під впливом психотравмуючих факторів.

Чи можна до цього звикнути, забути, бути готовим? Звичайно, ні. Ефект несподіванки буде завжди. Відповісти на запитання, розвинеться посттравматичний розлад чи ні, дуже складно, тому що це залежить від багатьох факторів. Дуже важливі компенсаторні можливості організму. Багато чого залежить від типу нервової системи, підтримки з боку близьких та оточуючих людей. Все дуже індивідуально, і давати якісь прогнози просто  недоречно.

Одне можна сказати: часто ми чуємо: «Я сильний. Я зможу сам. Так, мені погано, але про це можуть дізнатися інші… ». Це похвально, але в такій ситуації є щось незріле, підліткове. Необхідно відразу розібратися, відразу ж відреагувати на стрес, не «топити горе» в чарці. На жаль, психотерапевтам і психіатрам частіше доводиться мати справу із запущеними випадками.

Найчастіше посттравматичний розлад характеризується повторними жахливими сновидіннями або нав’язливими спогадами про пережиті психотравмуючі події. Цей стан супроводжується бажанням уникати всього, що може викликати в пам’яті жах пережитого. При цьому у людини спостерігається підвищена збудженість, тривога, неконтрольована злість, депресія з прагненням до ізоляції та обмеженням контактів із зовнішнім світом, дратівливість, безсоння, труднощі з концентрацією уваги. Деякі постраждалі говорять про неможливість згадати події, що відбулися, за власним бажанням, незважаючи на їх барвисті і нав’язливі спогади в інший час, про втрату чутливості, інтересу до повсякденних справ. Постраждалих переслідує постійний страх, що події можуть знову повторитися як наяву, так й уві сні, сором за свою уявну безпорадність, порівняння себе із загиблими або іншими постраждалими. Але найжахливішим є наявність страхітних сновидінь, зміст яких «дублює» психотравматичну ситуацію.

Особливим проявом повторного переживання стресу є флешбеки –раптове, без явних причин відтворення картини катастрофи, що відбулася, з патологічною достовірністю та повнотою відчуттів, то є відчуття того, що все відбувається знову. Все це супроводжується гострими спалахами страху, паніки чи агресії. Часто на тлі цих розладів можуть з’являтися суїцидальні думки, зловживання алкоголем і наркотиками.

Що ж робити? Головне не залишитися з проблемою наодинці. Не можна віддалятися від своїх близьких і друзів. Говоріть з ними про свої переживання і почуття, а не про саму подію. Кращі ліки – це приємні емоції. Намагайтеся проводити більше часу з позитивними людьми. Більше гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся фізкультурою. Приділяйте увагу правильному харчуванню та повноцінному сну. Адже не тільки ваша душа, але й тіло потребує відпочинку. Постарайтеся зайнятися повсякденними, звичайними справами та обов”язково згадайте про своє хобі. Балуйте себе позитивними емоціями, намагайтеся не втрачати зв’язок з людьми і головне не «топіть горе» в чарці.

У кожного з вас є можливість звернутися до психолога, психотерапевта, нарколога в Центрі психічного здоровя студентської молоді, що діє на базі студентської поліклініки (вул. Дарвіна 8/10, 7 поверх). Консультації безкоштовні та анонімні. Ми працюємо 5 днів на тиждень з 8.00 до 18.00 години (крім суботи та неділі). Телефон довіри: (057) 706-15-08 (з 9.00 до 17.00).

Бережіть себе, миру вам і злагоди!

МІСЬКА СТУДЕНТСЬКА ЛІКАРНЯ

Студентська лікарня функціонує з 1922 року.

Студентська лікарня сьогодні є сучасною багатопрофільною лікувально-профілактичною установою, що надає медичну допомогу студентам 24 Державних вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, денної форми навчання, на 3-х рівнях

Реєстратура: тел. 706-15-14, 725-51-78, studhosp@ukr.net