13 травня 2017 року – Всесвітній день боротьби з гіпертонією

З 2005 року у всьому світі в другу суботу травня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я в співпраці зі Всесвітньою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Метою проведення цього Дня є інформування населення про важливість своєчасного виявлення і лікування гіпертонії, її можливих серйозних ускладнень, а також про заходи профілактики цього захворювання.

Артеріальна гіпертонія відноситься до найбільш поширених захворювань людини. За даними статистики, в Україні біля 30% дорослого населення страждає від цієї недуги. Серед усіх людей з підвищеним артеріальним тиском знають про наявність свого захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських жителів.

Гіпертонія є важливою соціально-економічною та медичною проблемою не лише через її широке розповсюдження, але внаслідок лідируючого місця, яке вона займає в структурі загальної смертності. Артеріальна гіпертонія залишається головним фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця, судинних катастроф (інсульту, тромбозів), захворювань нирок.

За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2017 року зареєстровано 125496 хворих гіпертонічною хворобою (за аналогічний період 2016 року – 133 347), за 3 місяці 2017 року вперше виявлено 7 469 хворих (в 2016 році – 8 144), захворюваність гіпертонічною хворобою склала 601,9 на 100 тис. населення (в 2016 році – 652,1), спостерігається зниження показника на 7,7%.

Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що має генетичну схильність та характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт.ст.) та діастолічного (більше 90 мм рт.ст.) артеріального тиску.

Існує два типи цього захворювання:

  1. Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії складає до 90-95% від числа усіх видів артеріальної гіпертонії.
  2. Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – складає усього 5-10% усіх випадків гіпертонії. Причиною зазвичай служить конкретна патологія того або іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози і тощо).

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії доцільно розділити на 2 групи: керовані (надмірна маса тіла, споживання алкоголю, паління, низька фізична активність, підвищене споживання солі з їжею, підвищений рівень холестерину, стреси) і некеровані (вік старше 55 років, генетична схильність). Різниця між вказаними групами полягає в можливості усунення керованих чинників ризику.

У більшості людей гіпертонія в початковій стадії протікає абсолютно безсимптомно. З часом організм пристосовується до підвищеного тиску, а самопочуття хворого залишається порівняно задовільним. Але з часом відбуваються патологічні зміни в кровоносних судинах, в результаті чого можуть статися катастрофічні і абсолютно несподівані для хворого ускладнення: інсульт, інфаркт, ниркова недостатність. Ось чому артеріальну гіпертонію називають “тихим вбивцею”.

При гіпертонії у хворого можуть з’являтися скарги на:

  • запаморочення, шум у вухах;
  • головний біль, що пов’язаний із спазмом судин та венозним застоєм. Для артеріальної гіпертонії найбільш характерний головний біль в області потилиці та в скронях з відчуттям биття в них;
  • подвоїння в очах і порушення зору (“мушки” перед очима) викликане звуженням судин сітківки та зорового нерва. При високому рівні тиску і крихкості судин може статися крововилив в сітківку і викликати тимчасову сліпоту;
  • задишку та біль в області серця;
  • нудоту і блювоту, які викликані високим внутрішньочерепним тиском та найчастіше є симптомами гіпертонічного кризу.

Для визначення наявності та ступеня гіпертонії використовується регулярне вимірювання артеріального тиску впродовж декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторування тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Деяким пацієнтам, що страждають на гіпертонію легкого ступеня для нормалізації артеріального тиску буває достатнім провести корекцію способу життя, а саме:

  • зниження маси тіла до норми;
  • відмова від паління;
  • обмеження споживання алкогольних напоїв (менше 20 г чистого алкоголю на добу для жінок і менше 30 г/добу – для чоловіків);
  • помірні фізичні навантаження (регулярні прогулянки на свіжому повітрі);
  • зменшення споживання солоної їжі;
  • збільшення в раціоні харчування рослинної їжі, багатої кальцієм, магнієм і калієм, а також зменшення споживання тваринних жирів.

Медикаментозна терапія при гіпертонії призначається, якщо немедикаментозні методи лікування не дають належного ефекту або у пацієнта спостерігається високий артеріальний тиск, гіпертрофія лівого шлуночку серця, ураження нирок, атеросклероз коронарних артерій тощо. Кількість і дози препаратів для нормалізації тиску призначає тільки лікар з урахуванням рівня артеріального тиску і наявності супутніх захворювань.

Кваліфікована медична допомога хворим з артеріальною гіпертонією надається в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №8», за адресою: Салтівське шосе, 266г, тел. 725-11-12

МІСЬКА СТУДЕНТСЬКА ЛІКАРНЯ

Студентська лікарня функціонує з 1922 року.

Студентська лікарня сьогодні є сучасною багатопрофільною лікувально-профілактичною установою, що надає медичну допомогу студентам 24 Державних вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, денної форми навчання, на 3-х рівнях

Реєстратура: тел. 706-15-14, 725-51-78, studhosp@ukr.net