Отоларингологічне відділення

ГРАФІК РОБОТИ ЛІКАРІВ ОТОЛАРИНГОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ:

Прийом лікарів здійснюється на 3 поверсі , 52 та 54 кабінети.

З розкладом прийому лікарів ви можете ознайомитись у розділі “Графік прийому”.

Записатися на прийом до лікаря-отоларинголога можна по телефону реєстратури, попередньо отримавши направлення від сімейного лікаря-терапевта: 725-51-78 або безпосередньо у особистому кабінеті пацієнта на сайті

ПРИЙОМ ВЕДУТЬ КВАЛІФІКОВАНІ ЛІКАРІ:

 

Завідувач ЛОР відділенням Гіль Вячеслав Леонідович– лікар-отоларинголог вищої категорії, стаж роботи 27 років;

Дулєвич Олена Володимирівна –  лікар-отоларинголог вищої категорії, стаж роботи 50 років.

Стариков Олексій Володимирович –  лікар-отоларинголог 1-ї категорії, стаж роботи 20 років.

 

 

МЕДИЧНІ СЕСТРИ ВІДДІЛЕННЯ:

Пустова І. В.– сестра медична старша, 2-ї категорії, стаж роботи 17 років;

Кальонова К. О. – сестра медична, без категорії,стаж роботи 6 роки.

Кобзєва З. В. – сестра медична, вищої категорії,стаж роботи 42 роки.

 

 

 

Маніпуляції, які проводяться у відділенні:

• промивання   біля носових пазух  методом переміщення;
• промивання лакун мигдаликів;
• вимивання сірчаних пробок;
• пневмо масаж барабанних перетинок;
• продування слухових труб;
• вливання в гортань ліків;
• пункція гайморових пазух;
• катетеризація верхньощелепних пазух та слухових труб;
• видалення поліпів порожнини носу;
• зупинка кровотеч порожнини носу;
• лікування риносинуситів без пункцій;
• лікування хронічних тонзилітів сучасними методиками;
• фоніатрична допомога(для голосових професій);
• усунення причин хропіння.

Отоларингологія – це розділ медичної науки, який присвячений вивченню захворювань і аномалій у функціонуванні і будову вух, глотки, трахеї, гортані і носа.

Оториноларингологічне відділення є одним з структурних підрозділів міської студентської лікарні, і в зв’язку з завданнями цієї установи у ньому проводиться своєчасна кваліфікована лікувально-профілактична допомога хворим, які страждають на хвороби вуха, горла і носа.

У відповідності з призначенням ЛОР кабінету на лікаря-оториноларинголога покладаються наступні завдання:

• своєчасне і повноцінне обстеження, в тому числі з використанням додаткових методів (аудіометричне, ендоскопічне обстеження, рентгенографії, лабораторних досліджень та ін.), хворих з зверненнями,
• здійснення профілактичних оглядів прикріплених до поліклініки груп населення з подальшим активним спостереженням і лікування виявлених хворих,
• проведення динамічного спостереження, консультації пацієнтів на дому за викликом лікаря-терапевта, сімейного лікаря або інших фахівців,
• експертиза тимчасової непрацездатності,
• ведення необхідної медичної документації (заповнення індивідуальних карт амбулаторного хворого, офіційних форм обліку і звітності, візування своїм підписом рецептів, довідок, лікарняних листків тощо).

Фундамент професійної майстерності складають знання з анатомії та фізіології ЛОР органів, сучасних методів дослідження і клінічних проявів гострої та хронічної патології ЛОР, всього комплексу сучасних методів медикаментозного та хірургічного лікування захворювань верхніх дихальних шляхів і вуха, а також уміння успішно реалізувати ці знання в практичній діяльності в умовах поліклініки.

Оториноларингологічне відділення знаходиться на 3 поверсі КНП “Міська студентська лікарня” ХМР.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР:

Для виявлення будь-якої хвороби на ранній стадії і постановки точного діагнозу потрібні ефективні методи дослідження. Діагностика ЛОР-органів у сучасній медицині проводиться декількома способами. В залежності від окреслених завдань та наявних припущень, фахівець обирає те чи інше обстеження. Часто для повноти клінічної картини потрібно проведення декількох видів досліджень.

Лікарі нашого відділення володіють усіма сучасними методами обстеження. Це і ендоскопічне обстеження, сучасні рентгенологічні методики ( спіральна та конусна комп’ютерна томографія, рентгенографія ППН, контрастна рентгенографія ППН, рентгенографія кісток носа, скроневій кістці по Шулеру, Майєру, Стенверсу, рентгенографія гортані і стравоходу), визначення рухливості барабанної перетинки, визначення прохідності слухових труб, сурдологічне і камертональне обстеження, обстеження вестибулярного апарату, взяття мазків із зіва та носу.

Перераховані загальні методики призначаються лише у ряді випадків. Прийшовши в кабінет отоларинголога, пацієнт далеко не завжди отримає направлення на УЗД або рентген. Такі види діагностики потрібні для виявлення важких форм захворювань та їх ускладнень. Для профілактичного або первинного огляду при наявності скарг застосовуються вузькоспрямовані види досліджень. Наприклад, при підозрах на захворювання органів слуху кожному пацієнту обов’язково проводиться отоскопія. За допомогою спеціального діагностичного пристрою — отоскопа фахівець здатний оцінити характер змін в області барабанної перетинки, зовнішньої вушної раковини та інших прилеглих областей. При підозрах на захворювання носа та області носоглотки, а також для оцінки стану зазначених областей у випадках супутніх захворювань застосовується риноскопія.

Після первинного огляду, при необхідності, пацієнту можуть бути призначені додаткові дослідження, спрямовані на детальне вивчення певної області. Наприклад, для оцінки якості слизових оболонок, виявлення патологічних змін у вигляді пухлинних і запальних процесів, а також для виявлення гнійних і кістозних скупчень в області носових і лобних пазух, шиї пацієнта може бути призначена рентгенографія. Рентген ЛОР-органів також здійснюється з метою виявлення вроджених аномалій будови кісткових тканин, змін м’яких тканин і виявлення гнійних та запальних процесів.

Для перевірки гостроти слуху пацієнтам призначається аудіометрія. Це досить простий, інформативний і абсолютно безпечний метод діагностики, який може застосовуватися для обстеження пацієнтів будь-якої вікової категорії.

За допомогою риноскопа можливо здійснити кілька важливих вузькоспрямованих досліджень: наприклад диференціювати новоутворення, гіпертрофічне змінення тканини, набряк. Цей метод є максимально інформативним при обстеженні аденоїдної вегетації, кіст пазух носа, гортаноглотки – це ті захворювання, які є дуже розповсюдженими і надалі їх кількість буде тільки зростати.

ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Варто зазначити, що для розуміння повної картини однієї тільки інструментальної діагностики, огляду і опитування на предмет скарг недостатньо. При підозрах на наявність захворювань інфекційного або запального характеру потрібно також проведення лабораторних тестів.

Оцінка аналізів біологічного матеріалу у випадках захворювань в частині отоларингології, найбільш важлива для виявлення збудника. Своєчасне визначення основної причини розвитку запального процесу дає можливість підібрати ефективний курс терапії і уникнути розвитку ускладнень або хронізації процесу. Також своєчасна постановка діагнозу дозволяє обмежитися лише консервативними методами лікування. У випадках запущених захворювань часто вимагається застосування хірургічних методів лікування.

ЛІКУВАННЯ

Оснащення та кваліфікація лікарів та медичних сестер відділення дозволяє проводити лікування пацієнтів на самому високому професійному рівні. Неможливо розповісти про всі методи. Розглянемо деякі з них.

Промивання лакун піднебінних мигдаликів. Ця процедура виконується за допомогою шприца і зігнутої канюлі. Кінчик канюлі вводиться в одну з лакун піднебінної мигдалини і струменево подається лікарський розчин, який у вигляді фонтанчиків виливається з інших лакун, відмиваючи їх патологічний вміст. Ця процедура проводиться у хворих з хронічним тонзилітом. В результаті проведеної процедури хворий відчуває полегшення стану. Багаторазова процедура призводить до видалення інфекції, поліпшення кровопостачання в піднебінних мигдалинах з подальшим зменшенням набряку та запалення.

Промивання порожнин носа методом переміщення рідини «Кукушка». Шприцом заливається антисептичний розчин в одну з половин носа, а з іншої половини носа за допомогою аспіратора та спеціальної оливи відсмоктується рідина. Порожнина носа і носоглотки очищується від патологічного вмісту, хворий відчуває полегшення і задоволення процедурою. Цей метод широко застосовується при аденоідітах у дітей, етмоїдитах, риносинуситах. Добрий результат досягається при застосуванні даної процедури з перших днів захворювання, що перешкоджає розвитку ускладнень і сприяє якнайшвидшому одужанню.

При гострих та хронічних ларингітах часто доводиться вдаватися до вливання в гортань різних рідких лікарських речовин. Хворих турбує сухість, подразнення, біль в області гортані, осиплість голосу, сухий кашель. При вливанні в гортань олії з лікарськими препаратами хворий відчуває м’якість, зменшення болю в горлі, частково або повністю відновлюється голос. Менше турбує сухий болісний кашель.

Промивання сірчаних пробок. Дуже часто причиною зниження слуху є сірчані пробки. Пацієнта турбує почуття закладеності і тиску у вухах, може турбувати шум. Тривале знаходження сірчаних пробок в слухових проходах призводить до запалення і розвитку зовнішнього отиту. Не можна самостійно намагатися видалити сірчані пробки, це може привести до пошкодження шкіри слухового проходу, а іноді до перфорації барабанної перетинки. Промивання сірчаних пробок проводиться швидко і безболісно.

Велику увагу лікарі відділення приділяють фізіотерапевтичному лікуванню. Відділення фізіотерапії поліклініки дозволяє виконувати всі можливі лікувальні методики для ЛОР органів від традиційних до сучасних лазерних.

Лікарями відділення проводиться велика кількість оперативних втручань. Це і травми, гострі та хронічні захворювання ЛОР-органів.